Роль українських повстанців у подоланні нацизму

За попередні роки незалежності України існував неправильний підхід до святкування Дня Перемоги: «Ми святкували перемогу Радянського Союзу, забувши про усіх тих, хто пережив війну. Війна – це не все так однозначно. Є ще військовополонені, ті, хто воював за незалежну Україну, остарбайтери. Допоки ми не зруйнуємо радянський міф, доти підпадатимемо під ідеологічний вплив Росії. Україна має відзначати Перемогу по-своєму»,- зазначає директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Говорячи про співпрацюукраїнських націоналістів з нацистами, забувається, що націоналісти всього на 2 тижні довше співпрацювали з нацистами, ніж Йосиф Сталін. Після проголошення Акту відновлення Української Держави, не погодженого з німцями, були заарештовані очільники ОУН, а Степан Бандера усю війну відсидів в німецькому концтаборі Заксенгаузен.

Нещодавно у вільний доступ виклали колекцію документів, що відображають збройне та інформаційне протистояння між німецькими окупантами та Українською повстанською армією і підпіллям Організації українських націоналістів.

У німецьких документах 1941-1942 років зазначено, що, крім ОУН(б), немає жодного серйозного руху опору.

Перша антинімецька акція УПА сотні Перегіняка-«Коробки» була здійснена вночі з 7 на 8 лютого 1943 на райцентр Володимирець.

В’ятрович відзначив: «Радянська влада знала про боротьбу УПА проти нацистів, проте у своїй пропаганді і далі говорила про її співпрацю з німцями. Німці натомість подавали інформацію так, що УПА – це спецоперація Кремля».

Влітку 1943 року антинациська боротьба з Волині перекинулась на терени Галичини, де було створено УПА-Захід. Виникали цілі «повстанські республіки» – території, які контролювалися УПА. З метою придушення повстанського руху німці проводили масштабні військові.

Колекція оприлюднених документів містить близько 20 оригінальних бойових звітів про збройні зіткнення з нацистами: засідки на колони, напади на гарнізони та важливі об’єкти інфраструктури, бої з каральними експедиціями тощо.

Наприклад, є звіт, що докладно описує напад на окружний центр м. Камінь-Каширський 19 серпня 1943 р. – одну з найуспішніших операцій УПА. Тоді повстанці розгромили залогу (гарнізон), ліквідувавши до 100 нацистів і поліцаїв, захопили значні трофеї. Також є відомості про звільнення в’язнів концтабору Осада Креховецька – 24 березня 1943 року об’єднаною групою УПА було здійснено напад на німецький концтабір, в результаті якого повстанцям вдалося звільнити майже дві сотні в’язнів та знищити близько 50 50 солдатів вермахту.

За підрахунками рівненського історика Денищука, лише протягом 1943 року було зафіксовано 2956 бойових зіткнень упівців з німцями. Існує міф про те, що в УПА були тільки галичани, проте насправді в УПА приймали різні національності. Гаслом повстанської армії було «Воля народам – воля людині!».

Бої з німецькими окупантами проводились не тільки на теренах Західної України, але й на Житомирщині, Київщині та Хмельниччині й Вінничині. Звіти про рейди сотень і куренів “Гордієнка”,  “Лева”, “Бистрого” і “Саблюка” влітку 1943 р. та на зламі 1943-1944 рр. рясніють запеклими сутичками з окупантами на центральноукраїнських землях.

Діяльність УПА досягала таких масштабів, що окупанти не могли не реагувати на неї. У колекції міститься переклад наказу командувача СС і поліції генерального округа «Волині та Поділля» Вільгельма Гюнтера від 7 червня 1943 р. У ньому окупаційний посадовець наказує знищити «національні заворушення» та роздає конкретні розпорядження німецьким каральним підрозділам про те, як діяти проти УПА.

Жертвами антинімецьких операцій Української повстанської армії стало 12-13 тисяч німців: «Цифра не співмірна із загальними втратами в Другій світовій війні, – каже В’ятрович. – Проте, якщо порівнювати, скільки німців загинуло від рук польських чи радянських партизан, то це співмірні цифри».

Що стосується відзначення 9 травня, Володимир В’ятрович наголосив, що українці мають говорити про олюднення Дня Перемоги: «Ми не маємо проводити військові паради, ми маємо говорити про солдатів. Цей день має стати даниною пам’яті про загиблих. Військові паради є формою пропаганди війни, потрібно допомагати ветеранам та вшановувати загиблих. Не можна виховати українського патріота на радянському патріотизмі. Наша час показав, що між цими двома поняттями є чітка межа».

За матеріалами:

http://www.cdvr.org.ua/content/ціна-перемоги-вклад-українців-у-розгром-нацизму

http://www.istpravda.com.ua/short/2017/02/8/149527/

http://www.ww2.memory.gov.ua/mif-30-upa-gitlerivski-posipaky-i-proty-natsystiv-ne-voyuvaly/

https://uk.wikipedia.org/wiki/Боротьба_УПА_проти_німецьких_окупантів

Close
Натисніть Like і читайте важливі новини в Facebook:
error: Content is protected !!