Погрози, крадіжки та хабарництво: як московська церква здобувала «канонічність»

 

Після офіційного звернення української церкви та влади до Константинополя з проханням надати  УПЦ автокефалію, в Україні вперше за довгі десятиліття з’явилася надія на вирішення церковного питання. Новини із Стамбула втішили десятки мільйонів українських православних. Проте, ініціатива незалежності української православної церкви з центром в Києві сподобалася не всім. Насамперед – Російській православній церкві.

Москва постійно наголошує – єдиною «канонічною» церквою в Україні є УПЦ Московського патріархату. Мовляв – про автокефалію потрібно говорити саме з ними, а Київський патріархат та УАПЦ – є самозванцями та розкольниками. Звісно, такі заяви Кремля не більше, ніж маячня. Проте, наскільки законною є сама Російська церква? Яким способом вона колись отримала свою автокефалію? І яким чином отримала контроль над українським православ’ям?

У 1237-1240 рр. по всій колишній Київській Русі, яка давно вже розпалася на окремі держави, прокотився смерч монголо-татарської навали, яка відкинула ці держави на 150 років назад. У поруйнованому Києві було тяжко утриматися через небезпеку ординських наскоків митрополитам, тому вони воліють жити у Володимирі, Суздалі, врешті у Москві. До того ж Україна потрапила під польсько-литовське панування, а Московія (її пізніше стали називати Росією) зуміла раніше здобути державну незалежність, і великі князі московські заходилися здобувати автокефалію для РПЦ. У 1448–1458 рр. московська Церква без згоди Церкви-Матері (Константинопольського Патріархату) проголошує автокефалію і розколола єдину доти Київську митрополію.

Тільки через 141 рік ця автокефалія була визнана Константинопольським Патріархом. Водночас у 1589 р. московська церква була очолена своїм патріархом.

Київська митрополія, яка охоплює вже тільки українські та білоруські землі, залишилася під омофором Вселенського патріарха.

У 1654 р. було укладено російсько-український союз, а у 1659 р. Українська козацька держава після програної російсько-української війни 1658-1659 рр. була приєднана до Московської держави як її автономна частина. Однак, і в 1654, і в 1659 рр. Українська Православна Церква категорично відмовлялася визнати зверхність над собою московського патріарха, небезпідставно вбачаючи в цьому грубе порушення церковних канонів, які забороняють переділювати кордони патріархій між різними патріархами (виняток складає здобуття Церквою автокефалії). Лише у 1685-1686 рр. під тиском світської влади УПЦ була приєднана до Московської патріархії. Це порушення канонів було подвійним, оскільки константинопольський патріарх отримав за це хабара від Москви. За цей гріх симонії тодішній константинопольський патріарх Діонісій був позбавлений патріаршої влади.

 

13 листопада 1924 р. Константинопольський патріарх Григорій VIII у Томосі зазначив, що “відізвання від нашого престолу Київської митрополії й православних митрополій Польщі та Литви, залежних від неї, і прилучення їх до Московської патріархії відбулося не за канонічних правил”.

Тож, коли Москва заявляє про «не канонічність» українських церкво і неможливість надання їм автокефалії, так і хочеться відповісти – «на злодієві шапка горить».

За матеріалами:

https://www.ar25.org/article/istorychne-reyderstvo-yak-moskoviya-pryvlasnyla-istoriyu-pravoslavya-ukrayiny-rusi.html

http://www.patent.net.ua/intellectus/facts/2649/ua.html

Close
Натисніть Like і читайте важливі новини в Facebook:
error: Content is protected !!