Духовна анексія (частина1)

“Кримська промова” Путіна не тільки визначила порядок денний російських медіа на наступні роки, а й забезпечила щедрий ґрунт для створення та реактуалізації різних політичних міфів. Один із це легітимація анексії через православний аспект, адже в очах Володимира Путіна Крим – це “історична духовна купіль”, за доступ до якої “російський народ боровся багато віків”, бо саме у Херсонесі прийняв хрещення князь Володимир.

Московська патріархія вважає Крим своєю канонічною територією. Насправді ж ця територія була брутально забрана Російською православною церквою у Вселенського патріархату.

Кримська земля має глибокі християнські традиції. Тут християнство утвердилося в перші століття від Різдва Христового. Одним із головних його осередків був Херсонес. Християнство сповідували також готи, які з’явилися в Криму. У IV столітті тут вони мали свою єпархію, яка з часом стала митрополією Константинопольського патріархату й проіснувала до кінця XVIII століття. В останні часи її іменували Готвейсько-Кафайською. Вона поширювалася як на Кримське ханство, так і на турецький еялет у південному Криму з центром у Кафі. Незважаючи на те, що ці землі входили до держав, які були мусульманськими, тут існувала відносна віротерпимість. Християни мали можливість сповідувати свою релігію. Основну частину вірних Готвейсько-Кафайської митрополії у XVIII столітті становили греки.

Після російсько-турецької війни 1768–1774 років Кримське ханство стало формально незалежним від Османської імперії. Насправді воно опинилося під контролем Росії. Під час цієї війни, в 1769 році, ймовірно, при сприянні росіян митрополитом готвейсько-кафайським став грек Ігнатій (Гозадінос). Є інформація, що його рідний брат Олександр служив у свиті імператриці Катерини ІІ. У 1771 році Ігнатій прибув до Криму. Цей владика зайняв проросійську позицію. Він звернувся до Катерини ІІ з проханням взяти православних греків Криму під захист Росії.

Російська влада спланувала масштабне переселення християн із Кримського ханства на терени нинішньої Південної України, зокрема в Приазов’я. Тим самим передбачалося вирішення кількох завдань. По-перше, християнське населення Криму (в основному греки й вірмени) відігравали помітну роль у його економіці, займаючись землеробством, ремеслами й торгівлею. Переселення цих людей суттєво мало вдарити по економіці Кримського ханства. По-друге, християн Криму спеціально переселяли на землі, де жили українські козаки, які не дуже корилися російській владі. Тим самим відбувалося витіснення козацтва з Півдня України.

Виконуючи вказівку росіян, митрополит Ігнатій закликав 23 квітня 1778 року (якраз на Великдень!) свої вірних покидати Крим. Протягом літа й на початку осені цього ж року з допомогою російських військ під командуванням Олександра Суворова, які перебували в Криму, відбулася широкомасштабна депортація місцевих християн. Переважно це були греки й вірмени. Загалом було переселено понад 30 тисяч осіб.

Кримські християни сприйняли депортацію без особливого ентузіазму. Адже їм доводилося покидати домівки й переселятися на чужі землі. Це переселення загалом мало насильницький характер. І далеко не останню роль у цьому відіграв митрополит Ігнатій, який, попри релігійну функцію, виконував також функцію адміністративну. Адже його розглядали як керівника грецького православного населення Криму. Використовуючи авторитет церковної влади, Ігнатій займався мобілізацією кримських греків, яких депортували. За що отримав матеріальну нагороду від імператриці Катерини ІІ.

Опинившись у Приазов’ї, депортовані греки були незадоволені. У своїх бідах вони звинувачували митрополита Ігнатія. Між ним і його паствою не раз виникали конфлікти. Дійшло навіть до того, що він прокляв жителів Маріуполя, який став основним місцем грецьких переселенців у Приазов’ї. При цьому, як не парадоксально, Ігнатія вважають засновником цього міста. Хоча до приходу сюди греків тут існувало українське козацьке поселення Домаха. Митрополит перебував під охороною волонтерів-українців, що були на російській службі. Бо зі своєю паствою він порозумітися не міг. Через такі непорозуміння останні свої дні він провів за межами Маріуполя.

Close
Натисніть Like і читайте важливі новини в Facebook:
error: Content is protected !!